Спогади…які ж вони солодкі, можливо й гіркі!!!!!! У кожного свій присмак цього життя. Але це все в образі, в нашій уяві, яка обманює нас частинкою реальності. Нам завжди хочеться повернутися, призупинитися, притаїтися в куточку спостерігача тих подій, пережити щось приємне, та пройти осторонь крізь кригу не розтоплених, гострих країв болю….. Ай!!!!!!!!! Що це? Здається вкололася! Ні… Це страх…неможливості вийти із цих крижаних, холодних граток, які закривають шлях до свободи, до чогось нового, нездійсненого. Мучишся? Так! Стоїш за два кроки до волі, але тебе не пускає спокусливий запах прохолоди…Залишся, я тебе не скривджу. Ти завжди будеш поряд і відчуватимеш мене. Перед тобою стоїть вибір: новий світ теплого, лоскотного сонця, що навіюватиме спогад про мене, чи звиклий, але холодний вітерець буденності, який не покидає тебе, міцно тримає за руку, проте завжди відпустить для цих двох кроків до того нового. Як буде гірко або солодко, можливо навпаки солодко або гірко? Заспокойся і відкрий очі…Це все спогади і вони маніпулюватимуть тобою…Але як я вчинила? Це вже твій вибір, бо він зараз в твоєму образі, в твоїй уяві.