Дощі, дощі прорвали в небі хмари,
Упали на землю тумани, тумани...
І чорніють ліси, десь там в далині,
І гуляють вітри у полях по стерні.
Топчуть ковилу по степу копити,
Коні скачуть на волі...цілі табуни...
Лоша присосалось до ціці мами,
Жеребець-тато ірже, ззиває самок.
Сховалось сонце у молоці днини,
Вже з ранку темніє. Пахне в селах димом...
Вчорашнє листя у вогні палає,
Немов літо в осінніх садах згорає ...
І сумом повниться матінка земля...
Сповиває душу... серце огортає,
Я випиваю той сум сповна, до дна
Й молюся...осінь, зима...знову світає...
