Люби мене сволоч, ну хочби як я
Для тебе живе любов та моя...
Люби мене сволоч, куди нам іти?
Чи може хворієш іншими ти?
Не буде взаємності, - втратим усе
І лиха та лінь у життя принесе.
Бо ліньки любити, ліньки старатись...
Досить від мене у себе ховатись!
Я знаю, любові чекають сліпої
Прямої, і може у чомусь тупої...
Так можна здоровії роки прожити,
А зірки своєї таки не зустріти
А можна зустріти і плакати гірко
Казати чи чути: "іди собі дірко"...
І мучитись будеш так само як я.
А в мене ж любов до краю твоя!
Тож голову май і не треба тікати
Від сили і правди із теплої хати.
Навколо холодна у світі зима.
Хорошого в неї для тебе нема.
