Сьогодні ціле місто повалило в магазин,
А я сиджу удома, я сиджу собі один.
Не знаю, що робити і дивлюся у вікно.
Потроху все зникає, зникає і воно.
Здається засипаю, здається вже занув.
І хто я є насправді, незнаю, вже забув.
Іду собі по вулиці і бачу у вікні
Знайоме вже обличчя, що снилося мені.
Здається його власник заснув в моєму сні.
Але це не важливо. Іду я по стіні.
Стрибаю через вікна і заглядаю в них.
А там може подумають, що вітер дунув й стих.
І ось я прокидаюсь на місці, де заснув.
І добре розумію, що день вже промайнув.
