Я й так ображена, безсила, мертва.
Я зникла. Тільки бруд і сіль.
Я кинжалами твоїми cтерта,
А ти й далі все жбурляєш їх.
Я розтоптана, пригнічена, убита.
Я ніхто. Я жертва твоїх слів.
Я брехнею вкутана як митом,
Як податком з твоїх батогів.
Натерпілась, намучилася, досить!
Ти і так усе що міг зробив.
Я прошу тебе востаннє, доле,
Як не любиш, то не мучай. Йди...
Да статистика каже про одне шо Бабії липнуть до невинних а Лебляді до тихонь того що одним не вистача пристрасті а другим справжніж почуттів ! та після таких важких проводів душа стане сильнішою все повертається назад одні роздають всою душу не ждучи віддачі другі роздають на право і на ліво та воно все повертається )))
Невже все так погано.Завжди за чорною смугою іде біла, час лікує біль, а за розлукою приходить зустріч, бо казки, в які ми вірим, ще живуть на світі...
Annika Ly відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00