Я щось скептична стала, отрути обпилась…
Боролась за кохання,а тут в полон здалась…
І лагідна і грізна,повір, буваю різна…
З обпаленими крилами,спотвореними мріями…
Не з ним і не твоя…заплуталась…одна!
Реальність проїдається, а мрії розсипаються,
Я мов у снах живу…незнаю що ж це твориться…
І хто до цього «творення» приклав руку свою…
Я зараз на нулю…спаси від цього сну!!!!!!!!
Вкради мене із небуття, всели в мені вогонь життя
Дай серцю трохи сил…Я спрагла ніжності й тепла
Хоча кажу, що сильная, моя душа слабка…
Знесилена від пошуків, від ідеалів зношених
І від банальних слів, на серце сиплять сіль …
Та як би не старалася й куди б я не ховалася,
Все ж знаю, не втечу,тому тебе прошу,
Тримай руку мою...
