Букет ромашок у блакитній вазі
Нагадує мені про тепле літо.
Вони такі тендітні і прекрасні,
Твоїм теплом і ніжністю зігріті,
Немов світанок, чисто щойно вмитий
Прозорою криштальною росою.
Дурманиться свідомість, оповита
Їх пахощами, свіжістю й красою.
Вони нагадують мені кохання
І першу нашу зустріч із тобою,
А потім – розпач, марні сподівання…
Прекрасні й квіти літньою порою,
А холодом повіє зимній вітер,
Не збережуть красу і свіжість квіти.
04.12.2010 року.