По Великодню сорок днів минуло
Від Воскресіння Світлого Христа.
Апостолів утіха огорнула
Від величі і чуда торжества.
Своїм ученикам Христос являвся,
Зміцняв у вірі, вчив та утішав,
Їх розум благодатно просвіщався,
Святого Духа дати обіцяв.
Що не зостануться вони самотні,
Інший Утішитель до них прийде,
Животворящий, що кріпить в скорботах,
Звіщати благу вість їх поведе.
У силах треба було їм зміцнитись,
Щоби звіщати світові Христа.
Духовно їм належало родитись,
Щоби ввійти в блаженні небеса.
На Єлеон-горі вони зібравшись,
Гляділи ввись і провели Христа
Який почав на хмарі віддалятись,
Вознісся й сів праворуч від Отця.
Тут Ангели Апостолам явились,
Сказали вісники такі слова:
«Що за Христом ви в небо задивились?
Прийде Він, як хмарина підняла».
Ось і пора чекання наступила,
В молитвах підготовчий час стікав,
Щоб сповнитись ученикам у силах,
Щоб гідно кожен Дух Святий прийняв.
30.05.2011р.
