Твої слова - розмай палітри,
сумні, як дощ, ясні, мов день.
Ще мить - в очах настане літо,
і близько нас, і може, десь...
Я знов ковтаю страх - твій погляд,
не відхрещусь - люблю, живу!
З тобой навік! Впаду у море!
Свою гординю я зірву...
А це напевно, серце чує -
ти саме той, із моїх снів!
Ти відчуваєш, я цілую
тебе в уста. Дарую спів.
Несу любов, несу я вірність.
Спасибі, за твоє життя!
Тепер навік на двох сміливість -
одвічні крила для буття!