Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: Просто живу - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Груздева(Кузнецова) Ирина, 25.06.2011 - 22:54
я сама этим грешу иногда, Оль!)))http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168750 Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так я ж помню, Ириша, это стихотворение!Там и коммент мой есть февральский... Это стихотворение Твое и есть частицей моего образования по части глагольных рифм... Одним словом, чтобы это были наши самые тяжкие грехи Груздева(Кузнецова) Ирина, 25.06.2011 - 16:34
мне нравится то, что я прочитала. И само стихотворение и комментарии - всё супер!И ощущение после прочитанного очень хорошее, только с рифмой беда : (новий-Дім) и так много глагольной... Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ірусю!Хоч Ти поставила мені до уваги мої дієслівні рими! Можливо, Ти не повіриш, але про те, що дієслівні рими - це неякісність віршів - я дізналася лише тут, на сайті... (Не всім же так щастить з літстудіями "Забой"!) Для мене - чомусь- поезія - це "ощущение после прочитанного" Але це не значить, що я не готова змінюватись (в плані дієслівних та інших рим, а не в плані відчуттів). Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Карле! Друже!Тобі дякую! Скучила неймовірно! Хочу бачити! alla.megel, 24.06.2011 - 08:02
Ні, Олечко, твій вірш зовсім не виглядає залежним, просто навіває, - а це, я думаю, дуже добре: створюється таке ментальне мереживо в часі і просторі. Читаючи твою відповідь, думала: от такою і мусить бути Мати, щоб діти боялись бодай чимось її образити.
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алочко, за розуміння!А можна я Вам вірші Ліни Василівни почитаю: Усе змінилось. Люди і часи. Двадцятий вік уже за перелазом. Глобальне людство хоче ковбаси, а вже вона з нуклідами і сказом. Упала тінь на батьківські гроби. Вже й чорт гидує купувати душі. В лісах тремтять налякані гриби. З дерев стрибають підозрілі груші. Епоха зашморгнулась, як Дункан. Спиніться, люди. Хоч поставте кому. Поезія потрібна дивакам. Поети не потрібні вже нікому. alla.megel, 22.06.2011 - 22:46
Згадалось Лінине "Я ніколи не звикну, я не вмію до тебе звикати". Дуже гарний вірш, Олю.
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алочко!Звичайно, колись я читала цей вірш Ліни Василівни. (Мабуть - прочитаний - він жив у моїй підсвідомості). А свій написала у відповідь на слова близької людини ( в мене є свідки!), і зовсім не думалось про вірш Ліни Костенко... Взагалі це складна тема: де закінчується вплив на творчість і починається запозичення, плагіат? А творчість Ліни Костенко дуже люблю! Для мене була справжнім святом 22 березня 2010 року презентеція книги Ліни Василівни "Берестечко", що відбувалася в Українському домі. Яка Ліна Василівна молода! В ній не відчувається її віку, яка вона легка, мудра! А який у неї дзвінкий, молодий голос! Дай їй, Боже, многая-многая літа! І ще мені соромно за ті події у Львові в березні цього року, що образили її... *****, 22.06.2011 - 22:29
Загорнуся у нього й пливу щастить тобі, Олечко... не всі плавати вміють у світлі...
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я у щасті така затята...
Ляля Бо, 22.06.2011 - 19:50
істинно: до світла не звикають, у ньому просо живуть! геніально, Олю, бо дуже-дуже мені близько...
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Істинно: не звикають...Дякую, Лялю! viter07, 22.06.2011 - 19:12
Медунице, хай Вам у тому домісвітає, віє простором. Молюсь, щоб небеса відкрилися безкраї а віршів зграї - на сторінку - ЩУСЬ! Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вітре07!Ви думаєте віршів зграї - це добре? |
|
|