Прийшла.
Вірш упав до ніг --
Став на коліна.
-- Я в житті
нічого не встиг –
Не моя провина.
Я все життя, як раб, як віл,
Орав і сіяв.
Ну, двір, ну серед двору кіл
Злеліяв.
На колінах стояв. Ридав
Од жАлю:
Все життя на страту оддав –
На пАлю.
МОМЕНТ ИСТИНЫ
(переклад)
Пришла.
Обронила стих –
Стал на колени…
Я
Ничего не достиг
Не из-за лени.
Я всю жизнь,
Как раб, как вол,
Пахал и сеял…
Ну, двор,
ну во дворе – кол
Взлелеял…
На коленях стоял в слезах –
Плакал:
Всю жизнь на моих глазах –
нА кол!
