Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: Намалюй мені осінь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу!Мені приємно,що Вам сподобався вірш... Читайте ще!Може ще щось знайдете цікаве для себе... *****, 26.09.2011 - 23:46
магія... "ґуґл"... не треба мене підносити... може, я й пам"ятала про це, але впевненість - треба було перевірити про Шевченка... взагалі, я цю фразу знаю англ. мовою, Абрахам Лінкольн її використав у своїй передвибірній промові...
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...яке порядне товариство зібралося в цьому магічному ґуґл'і...Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як добре, що у Тебе сьогодні - вихідний, можна і про крила поговорити...*****, 26.09.2011 - 11:55
якщо вже про плагіат, то... Все йде, все минає — і краю немає. Т.Шевченко "Гайдамаки"Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло… але ця фраза почалася від староєврейської фрази " і це теж мине"(англ. "and this too shall pass")... я тут тільки-но прочитала, що за однією з легенд євр. фольклору, цар Соломон хотів мати каблучку, яка б у будь-якому настрої йому була до вподоби (щоби приземлити або надихнути, коли треба...) от йому й накарбували на ній цей вираз... Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю!Яка Ти розумниця! Я про Соломона знала, а у Шевченка - ні... s o v a, 22.09.2011 - 21:07
...не бачив мене... часом зайві слова, часом гріють промови, перестрибують ночі і дні через лаз, і буває нестримано, щиро, так ново відчувати все в перший і надцятий раз... Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Ніночко Борисівно!Хто там знає, що таке довго? Живіть,радійте, хай Вам здоровиться, пишіть вірші, експромти, коментарі... Мазур Наталя, 21.09.2011 - 23:59
Чудовий вірш, Олю! Весь розфарбований! А от на рахунок "гравюри" я підтримаю Наталку. Вибач....
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Наталю!Ви навіть не уявляєте, яка я Вам вдячна! За що вибачатися? Це ж класно, що люди мають різні точки зору і спілкуються! Дякую за підтримку!!! *****, 21.09.2011 - 23:07
не має бути буквально... але ця гравюра посередині вірша (де є кільцевий "малюнок", швидкий, олівцем, він рухається, дихає, живе, змінюється, ... і бумс посередині "гравюра" - мертва, друкована, незмінна, відбиток, який тепер нічим не змінити... у гравюрі нема тепла, вона - штампована, механічна, а малюнок-оригінал з якого ту гравюру зробили - завжди неповторний... ось чому мені гравюра туди не вписується... (а не тому що я вузько на термін дивлюся...) і коли я читаю останню строфу, у мене складається враження, що кожна осінь неповторна у тебе, незважаючи на те, що В осінь цю - як в минулу! - Ти не бачив мене. , тобто вона не може бути гравюрою за твоєю ж філософією... все минає, лишаються вірші, але ж вони теж не гравюри, а жмутки листя - всі різні...
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю! Я приймаю всю Твою філософію стосовно цього вірша!Прочитавши коментарі, Ти побачиш, що в Тебе є і прихильники і ті, хто думає інакше. А я чим більше про це все думаю, тим більше мені хочеться цю гравюру тут залишити. Гравюра - мертва? Що б сказали ті, хто її "штампують"? А фотографія? Вона яка? Жива чи мертва? А друкована книжка? Може саме тому: "тепло прочитаю з цієї гравюри" - немов передбачала цю дискусію. Я от не знаю куди тепер "притулитись" зі своїм "притулиться". Щось нікуди воно "не тулиться" Наталю! А тут є "плагіат". У моєї улюбленої квіткової художниці (квітковішої просто не знаю) Катерини Білокур є картина "Усе йде, все минає." Я коли дивлюсь на неї (на репродукцію, звичайно!) - завжди мені сльози на очі навертаються. Тамара Шкіндер, 21.09.2011 - 21:55
Дуже колоритна буде осінь. І нехай тепло буде линути для ЛГ не тільки з гравюри.
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Осінь дійсно дуже колоритна! І тепла теплом сердець і віршів. *****, 21.09.2011 - 21:50
з ритмом у мене тут така штука вийшла... вже бачу: у тебе наголос на третьому складі у кожному рядку (якщо є ще наголос на 1-му або 2-му, тоді він - прохідний!)... а мені так хотілося у кожній строфі в третьому рядку мати ще й наголос на 1-му складі... як на Охра...)і тоді все в тебе ок з але, я просто була в іншому ритмі... але мені важко читати по-твоєму... я навіть чужі вірші хочу на свій кшталт переробити - за таке не "обожнюють", а під зад дають (по секрету - я за фахом мистецтвознавець, тільки "на ранній пенсії"...) |
|
|