Впала остання сльозинка надії.Покинули мене мрії, надії, що хоча б на мить ти знову будеш мій, що сонце знову засяє так яскраво як тоді, що не буде більше страху й болю...що ми будемо щасливі вдвох..але не бути цьому...це знаю я, знаєш ти..пробачити не можу я собі, що нема тебе поруч, хоч ти завжди в моїй душі,вже в котре намагаюсь почати жити...жити без тебе..забути все, але якщо забуду я про тебе зникне сенс мого життя. Ти просив мене повірити я не вірила, а тепер я вірю, вірю і вірити я буду, що повернешся колись, а зараз поки живу кохатиму тебе і проситиму Бога щоб оберігав тебе!
