Брехнею пропахла кімната, Ти просив піти та я зісталась. Зісталась, щоб сказати головне - я вільна: від болю, смутку, крику назавжди. Та більше не зістанусь, не проси.
ID: 289347 Рубрика: Поезія, Верлібр дата надходження: 29.10.2011 10:04:56 © дата внесення змiн: 29.10.2011 10:08:21 автор: Вільна птаха
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie