На алеї «Розбитих сердець»
ти любила цілувати мої руки,
кидаючи погляд дикої невситющої тварини
ти могла набухатись і не відчувати пульсу моїх рук,
ти могла танцювати голою при відкритих
вікнах в час пік.
Столиця приваблювала тебе крутими тачками,
міжміськими рейсами, багатими закладами
та бідними бомжами
з котрими можна вести задушевні розмови,
твоя сескуальність зруйнувала Вавілон;
могло бути й так: поки я
відходив по нужі,
ти могла дощенту переспати з президентом Японії,
я цього не знав.
Ти могла бігати і кричати:
„Я божевільна”- проте ніхто тобі не вірив,
бо божевільні не бігають так вишукано й
незаймано як це робила ти,
ти могла засинати у мене на руках
під музику Чайнавумен чи то Елвіса Преслі
ти могла пити, пити, пити,
пити мою кров й зовсім не п’яніти,
я ж дихаючи твоїми парфумами -
мріяв про швидку смерть під час сексу з тобою,
коли вдихав метеликів з твоїх грудей - наче божеволів
твоя сесуальність вбивала всіх
і я розбив сервант, бо ти
вбивала мене своєю красою
ти снилась мені, я марив тобою
дівчинка з дешевої поп-вечірки
моя хороша вечірня дівчинка,
що звикла радіти і плакати
божеволіти і нюхати кокс
безмежно палити,
палити мої вірші,
палити мої думки,
палити мою грудну клітку,
палити мою щетину,
мої палімпсести,
палити мій гонор,
палити моє серце,
мою друкарську машинку
палити мої руки,
й вирізати фігурки
індіанських богів.
Ти звикла все це робити
заради свого щастя,
заради своїх рук, плечей
залізних папірців свого тіла,
заради свого спорткару
заради своїх зірок,
в моїх зів’ялих вазонках
цієї ночі я мастурбую
згадуючи тебе й твоє ім’я
Мені вже 36.
І я старий
Та проте я й досі тебе хочу