Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ТОЛОКА (1936) - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вікторія Т., 06.05.2016 - 07:24
Мені також не дає спокою трагічна доля української інтелігенції. Воістину, щоб "підім'яти" під себе якийсь народ, треба знищити серед нього найрозумніших і наймужніших, а решті сказати: "Ну, мы же братья..."
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Ольга Медуниця, 07.02.2012 - 00:16
Правдиво. З болем. ![]() "вороги народу – ми? поети? хто ж тоді тобі, народе, друзі?.." ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вибачайте, що так нескоро, але подякувати на добрім слові ніколи не пізно ![]() ![]() ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 19.01.2012 - 20:03
ПРОЧИТАЛА - ПЕРЕХОПИЛО ПОДИХ!ТИ ЗАВЖДИ ПИШЕШ ЗМІСТОВНІ, ГЛИБОКІ ВІРШІ, АЛЕ ТУТ СТІЛЬКИ ЛЮБОВІ ДО ПОЕТІВ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІР РЕЖИМУ, ТАК БАГАТО СПІВЧУТТЯ ДО ЇХ НЕЛЕГКОЇ ДОЛІ, СТІЛЬКИ ГОРДОСТІ ЗА ЇХ НЕСКОРЕНІСТЬ І НЕЗЛАМНІСТЬ І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ПРО НИХ... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Плужника відправили з першим єтапом -- з цього все почалося... Плужник -- поет європейського рівня, так про нього каже офіційна критика -- мабуть, це великий комплімент... він справді геніальний поет... трагічна втрата культури нашої... Плужник... і цілий ключ інших, безневинно убієних істинно талановитих людей... така історія наша, вчинена чужими руками. Дякую Вам, Консуело... ![]() ![]() Дощ, 19.01.2012 - 12:44
Вражаюче правдиво! До щему боляче за долю наших поетів, котрі "...не точили з вуст фальшивих од..." А скільки вже тої глини на тих кривавих толоках перетоптано! ![]() ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євген Плужник -- геніальний поет наш... деталі там... кожне слово... кожен рух... відточено до ідеалу... "Одчай" його -- як приклад промовистий...Дякую, пане Василю... живуть, бо вічні... і ця ось наша розмова, як доказ безперечний... ![]() ![]() |
|
![]()
|