Пройшло пів року.. як ми не разом..
Змінився я, проти болю набув імунітет,
Думки ридали то шансоном, то співали джазом,
Тепер я проти болі, і на руці одягнутий кастет.
Програв битву.. не тобі, а своїй долі,
Та війна попереду, не здамся я без бою
По її сценарію не зіграю сумної ролі,
Зараз полежу, відпочину, рани загою,
А потім в бій, з головою, на пролом,
Проти неї встану сам, в повний ріст,
Щит попереду, охрещений моїм єством
Із проблем і невдач збудую міст,
Меч в руках із віри і надії
Буде вірним до кінця, до перемоги,
В небі допоможуть мрії,
Не дадуть зійти із переможної дороги,
Назад не повернуся, мене нічого не тримає
Навпаки програна битва, вперед штовхає,
Мечем от тим, довжиною в роки,
Розб`ю тебе на кусочки, на прах,
Вперед ведуть переможні думки,
Обов’язково побачу падіння, твій крах.
А потім побачу твої… сльози..
і мій блиск на очах…
Меч в руках із віри і надії
Буде вірним до кінця, до перемоги,
В небі допоможуть мрії,
Не дадуть зійти із переможної дороги
З такою зброєю тільки до перемоги!
oleg lytvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00