Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КРИСТАЛА ЗАРОДОК - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 26.03.2012 - 19:57
Гарно ж ви, Валю переспівали ту дитячу казочку, ще й надали їй філософського значення! Діана Сушко, 04.03.2012 - 05:15
Гарно і дуже глибоко..."я – зародок кристала у душі… для росту потребую часу й тиші: інакше, знай, я перекинусь в пару і пропаду безслідно поміж хмари… тоді вже – відвикай і не гукай..." Тамара Шкіндер, 17.02.2012 - 22:02
Цей зародок вимагає дуже бережливого відношення... Гарно, Валю, глибоко.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви мене розумієте, люба Тамарочко... дай Боже, щоб нас і в побуті, і в дружбі, і в соціумі -- розуміли... колись, можливо... дякую Вам...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 17.02.2012 - 10:41
ВАЛЮ,Я ВЖЕ КАЗАЛА, ЩО ТВОЇ ВІРШІ ТАКІ ГЛИБОКІ Й БАГАТОСЛІВНІ, ЩО НЕ ЛЕГКО НАПИСАТИ ВІДГУК, ТОМУ Я КРАЩЕ ПОДАРУЮ ТОБІ ВЕСНЯНІ КВІТИ - ХАЙ БУДЕ ДО ТЕБЕ ЖИТТЯ ПРИВІТНИМ! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за чарівні квіти, Люба КОНСУЕЛО... першоцвіти, мабуть... проліски...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
поетам такі ситуації відомі... ТАМ у душі кристал зароджується, а тут... комусь серветка терміново потребується... дякую Вам за візит
Леся Геник, 16.02.2012 - 19:48
/непоспіхомзбираю слово «ВІЧНІСТЬ»/ - на все свй час, і мудрість своя у кожній клітиночці того часу... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
КАй -- збирав слово ВІЧНІСТЬ з льодяних уламків різної форми -- в тиші і холоді володінь Снігової Королеви... Герда його вивела з того медитативного стану поцілунком теплим... чи хотів Кай "пробуджуватися" і повертатися в кімнатку під дахом, до двох троянд -- білої і алої?.. Вічність -- чи любов міжстатева?.. і чи можна поєднувати обидва ці процеси, які вимагають кожен для себе повної приналежності і зосередженості?.. он в чому питання... я обрала б ВІЧНІСТЬ -- тобто, процес творчості...
Наталя Данилюк, 16.02.2012 - 18:12
я – зародок кристала у душі… для росту потребую часу й тиші: інакше, знай, я перекинусь в пару і пропаду безслідно поміж хмари… тоді вже – відвикай і не гукай... -звучить,як пересторога...Люди часом такі нетерплячі,поспішають жити,тому кваплять події,підштовхуючи те,що повинно рухатися своїм належним плином...Тим самим,завдаючи шкоди близькій людині...Як завжди,не перестаю захоплюватися глибиною морською і висотою космічною Ваших мудрих,виважених думок!.. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я – зародоккристала у душі… для росту потребую часу й тиші: -- може, це старість?... може -- медитація... у крайньому разі, якщо вирощується кристал -- алмаз, приміром, і втрутитися в цей тривалий і витончений процес -- то газ, з якого той кристал формується, не перейшовши в наступну стадію -- тверду, зникне між хмари... така технологія писання віршів... у мене... дякую, Наталю, за слова правдиві і приємні Ваші... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, рада Вам, пане Михайле... думаю, на власному досвіді знаєте, про що я.. поза текстом...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, якщо передчасно "добувати" метелика з лялечки... то можна дуже розчаруватися, отримавши те, що зріє в метелика, повільно і відсторонено, за законом, передбаченим природою... хто любить метеликів -- мусить вміти чекати, коли вони виберуться з лялечки, тоді ще гусінню неприємною полазять, аж врешті обретуть невагомі і яскраві крильця і... затріпотять до квіток... це я на потвердження Вашого короткого висновку, пане Василю... приємно поспілкуватися зранку... |
|
|