Холодне полум’я лизнуло моє тіло,
Холодний попіл сиплеться, мов сніг.
Всередині, щось б’ється й наболіло
І крихтою застряг у горлі сміх.
Іще учора тут було тепліше,
Іще учора почуттів вулкан,
Тепер спішу звільнитися скоріше,
Зігріти серце холоду капкан.
Заграва грішна променем засяє,
Кого голубить ловелас ясний?
Чому без милого ніщо не зігріває,
Чому ж ти ранок холодно-сумний?