Життя бурлить і творить покоління,
Та враз йому ж неначе мстить-
То подарує нам прозріння,
То сірим мороком курить.
Пошле нам,іноді,пророка,
То розум зовсім забере.
Осінить думка,враз,глибока,
Та так у зародку й помре.
Та раптом,у чаду творіння,
Зуміє нам Його вродить-
Того,хто полум`ям горить,
Кого і не торкнулось тління.
Хто серця жар дарує щедро.
Хто спалахнув і не чадить.
Байдужість хто долає вперто,
Кого душа за все болить.
Він дар в житті,він дар від Бога,
Прийде до нас у трудну мить,
Простягне руку допомоги
І віру в серці запалить.
