Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Спирали Вселенной - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Змеелов, 28.05.2012 - 13:10
***Словно долгий забвения сон Отшумит листопадом печаль Промолчит снегами зима Отпоет холодными вьюгами А в конце зимы из-за гор Прилетят белоснежные птицы Чтобы снова забрать нас Домой Где мы встретим нашу Весну Я молю тебя об одном – Сохрани свои белые крылья! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, что пишете комментарии стихамиПриятно очень Геннадій Деснянський, 01.05.2012 - 23:27
Миллионы парсек во Вселенной,Этот вечный затерянный мир, На котором людишки бессменно Свои деньги считают до дыр Кто-то смотрит на Альфу-Центавра В бесконечность мерцающих звезд, Отраженье от Киевской Лавры К ним луч света случайный понес. Тетяна Луківська, 05.04.2012 - 13:07
Ліно, як я тебе розумію. Я теж рвуся у високість, чомусь. Просто Марево(така в мене на сторінці є проза, прочитай, якщо хочеш) якесь. Тягне. Мені вже рідні і на зорі забороняють дивитись, а я нову історію пишу про зірку. Може, ми просто замріялись, а мрія так далеко і високо?Дякую за розуміння.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таня, прочитала я твій твір(і вирішила, що він - мій!).Можливо,ми замріялися, але я зрозуміла, що ніщо на Землі не робиться просто так. Якщо нас туди тягне, то щось таки в цьому є, що надихає нас на роздуми і написання віршів, а глибше - то ми десь - звідти, і ми це знаємо, тільки у своїй підсвідомості. Я навіть зібралася відкрити на сторінці нову рубрику - сторінки зі щоденника, бо зі мною реально траплялися незвідані і не пояснені речі.Дякую за коментар, мені дуже приємно бачити тебе у себе на сторінці. І не тому тільки, що знаходиш час прочитати те, що в мене народилося, а й за те, що ти розумієш головну ідею кожного мого твору, а не просто красу слів чи рим (чи не красу) і такого іншого. Тетяна Луківська, 04.04.2012 - 23:41
Прекрасний глибокий роздум. Схвилювали мене. Хіба ж Ви не вдома, а де?
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що Ви мене розумієте.Мені інколи здається, що я - не звідси. Навіть в уяві маю ті пейзажі, звідки я. Мабуть, перечитала книжок. Треба було в дитинстві ганяти по вулицях, а не читати без кінця. Може, на "ти" перейдемо, Таня?. Ліна Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба. Стільки думок про космос - хоч бери і лети. Та домочадці поки що не пускають.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тянет меня туда, тянет...Спасибо Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, солнышко. Это еще одна сторона моей жизни (вместе с островом), в которой я живу мечтами. С добрым утром и хорошего дня! |
|
|