Ребекка писала свої вірші завжди зліва на право,
В дзеркальному відображенні сублімованих/реверсивних снів,
Вона була незвичайна дівчинка але як правило,
Сидячи перед вікном і слухаючи звуки дощів,
Здавалося, наче вона щось знає інше, утаємничене,
Мама говорила їй, що маленька іскорка у ній є,
Знала речей багато до того коли усе уже вивчила,
Записувала листками паперу на чернетку життя своє.
У голосах кімнати проходячи повз затінені стіни,
Зі стелі дивилися, а може це їй здалося що то павуки,
Вона нашіптувала, потім голосно промовляла постійно,
Долонями стирала згодом знову малювала на небі зірки.
Такі казкові світи придумувала її незвичайна уява,
Кілька раз і більше фантазувала і по справжньому жила,
Ребекка писала завжди вірші тільки зліва на право,
Хоча інколи і деколи в неї плуталися рядками слова.
17.04.2012
