Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олексій Тичко: Сон наяву - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уже і сам не знаю, заплутався...Було чи примарилося?
Олекса Терен, 13.05.2012 - 18:18
А я про що ?Куди ми без них ... ПРОХОДЯТЬ ДНІ, ПРОХОДЯТЬ НОЧІ ... Проходять дні, Проходять ночі,.. А я не бачу Твої очі, А я не чую подих Твій Це час чекання і надій ,.. Що буде зустріч віч-на-віч Без укоризн, без протиріч А тільки погляд очі в очі І зчезнуть тії довгі ночі Безсоння з Місяцем у парі, - Тут місце є напевно карі ? За не єднання, яке маєм, Життя окремо проживаєм І час не вернеться назад, І не підемо разом в сад, Весняний сад, що кинув цвіт І не загубиться наш слід У травах десь на толоці І у туманнім молоці Ми не пройдемо над світанком Весняним, теплим, зеленранком … Минає час, минають дні, Ми не разОм, ми не одні, - Час, що пройшов, не повернути У ньому разом нам не бути. Тому надією живем, Що ще дорогою пройдем З Тобою разом крок у крок, - Всьому свій час, - і до зірок Ми ще повернем погляд свій, Що повен радості й надій ! Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Осінній гістьСлова живі, не паперові, але й вони – то тільки звук. Розмова стихне на півслові. Цілую губи, пальці рук. Слова банальні, однотонні згубили сутність, певний зміст. Шляхи далекі. Ти у втомі. У пізню осінь милий гість. Для тебе все: і квіти в спальні, і ноти ніжні не сумні. Цей інтер’єр, його деталі і парафінові вогні. Розвіє вітер сіру мряку, погасне осені потоп. Прогнози вірні були Раку, правдивий, мудрий гороскоп. Зблизька я бачив очі карі, не із портрета через скло. І не важливо, як там далі. Важливо те, що це було… 08.12.09. Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мужики мужиками, а без жіночок нікуди...Дякую!
|
|
|