Зимового ранку глянь у вікно
І побачиш маленьку сніжинку.
Красиво вітер колише її,
Неначе свою дитинку
Така чиста й невинна, що
Ангели милуються з неба.
А зараз відкрий вікно,
Бо летить вона прямо до тебе.
Так щиро дивилася в очі тобі,
А попавши на губи розтала.
За що ж я тебе полюбила?
А зараз би й дальше літала.