Може так, а може ні,
Все наснилося мені,
Що у лісі заблукав,
До дому стежку я шукав.
Плакати став, голосити,
Що мені тепер робити,
Аж тут білочка з’явилась,
Швидко до ніг моїх спустилась.
Промовила до мене тихо,
Не страшне твоє ще лихо,
Я по деревах пробіжу,
Тобі стежку покажу.
Ти пильнуй та не зівай,
Горішки в кошик підбирай,
Працею я захопився,
Ось і ліс вже закінчився.
Вклонивсь я білочці низенько,
Додому побіг швиденько,
Горішками посмакував,
Мало в школу не проспав.
