Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Не дочекала… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке життя - не балує і відмірює несолодкий шмат долі((((Дякую ВАм... Наталя Данилюк, 04.08.2012 - 18:38
Чекання довжиною в цыле життя...Сумно ы розпачливо... І таке співпереживання своїй ЛГ...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, та я ту книжку залпом прочитати не можу... Відчуття і співпережиття всім ЛГ переповнюють серце...Дякую Тобі, Кульбабонько... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію, коли мої скромні поетичні потуги Вам до смаку... Дякую! Валя Савелюк, 04.08.2012 - 13:36
екологія душі... екологія серця... що чуємо, бачимо, читаємо -- оселяється в нас... і сходить... радію, що хоч би то не Ваше, а навіяне Світаночком... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Воно вже й моє - оселилося, просіляося-пересіялося... Порошинками, навіть десь глибоко в засвідомості...))))А Сітаночкові - дяка за ту справжність! Вам - за око, що визріє найсокровенніше...) Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Читаю зараз повість Оксани Пронюк (нашого Світаночка) "Не виплач моєї сльози"... Скільки там невизрітого напуп"янченого чекання в долях ЛГ!То ж і виримовується щось не надтов еселеньке... та, певно, правдиве...)))) Дякую, дорогенька Валю... Щось я вже забагатословилась Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та коби знати те, Патарочко... Дякую! Вразлива, 04.08.2012 - 11:24
Мабуть прокляття все таки існують,бо так частенько запитуєм-Чому й за Що?Ту тайну розпізнать нам не дано ,тож наперед волочим день за днями.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, та ми просто багато дечого не знаємо і не зважаємо за тими днями-переднями...))))Дякую! ГАЛИНА КОРИЗМА, 04.08.2012 - 11:22
Щось сум завітав на твоє подвір'я. А де ж поділась радість? Адже так хочеться гармонії в душі. Щоб не плакалось у віршах, а було спокійно, мило, любо. Що для жінки більше треба? Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Праві Ви, Галю... Та душа - тоненька матерія, що найменший порух вітру чує))))Дякую ВАм!!! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пам"ять - найвитонченіший кат... Тут вже нічого не вдієш... Дякую, Ліоліно... Рада Вам завше! Крилата (Любов Пікас), 04.08.2012 - 10:28
Ой, щось надто пригнічено. А де крильця метелика? За вікном ще літо. Лесю, придивіться уважно. Ви - життєлюб!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я, може, й так... Та мої ЛГ так часто - ні... Дякую Вам!!! Ярослав Дорожний, 04.08.2012 - 10:20
я побачив антагонізм змоги блукання чи то пізнання світів і незмоги чекання у хаті з прокляттям вікна.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Антагонізм клітинами життя))))Дякую, Ярославе! |
|
|