вучий, нестримний вітер
Підірвав листок, зламавши квіти
Несе кудись оцей папір
Який із заголовком " залишись , постій "
Летів туди де була вона
Він так старався , неодноразово впав
Та все вставав, підривався і летів
Тому,що бачити її дуже він хотів
Оцей листок з усієї сили
Вдарявся в сірі доми , гілки також вдарити хотіли
Та всеодно він не здавався
Він так до неї сильно рвався
Летів ,летів , вседалі так кружляв
Так старався , але знову він упав
І вітер враз притих, і сонце засвітило
Зрозумів одразу лист , що ще чуть-чуть йому лишилось
Але без вітру він ніхто , без вітру він ніяк
Зрозумівши це засмутився дуже , але враз
Нестримний, сильний вітер підірвав його кінець
Піднявшись вище дому , листок побачив це
Її будинок і її вікно , куди він мчався стрімголов
Підлетівши до її вікна , бачить плаче і сидить сумна
І він одразу впав їй під ноги , та ще й тильною стороною
Вона взяла , читає, посміхнулась
Від смутку й горя обернулась
Скоро вділась і пішла кудись
Листок лишила і він собі туди ж
Летів і падав , падав і летів
Не падай духом , бо ти ще не злетів)
