Заплітають коси в павутинні роси,
Теплом огортає все навкруг живе,
Тихо сьогодення додає натхнення
Синє, синє небо зваблює тебе.
І хіба байдуже, незнайомий друже,
Можна в таку пору пізнавати світ ?
Коли благо діє, коли промінь сіє
Життєдайну силу для прийдешніх літ …
Думка розбиває окови буденні,
Суєта зникає, - суєта-суєт.
Журавель кружляє в високому небі,
Ах ! , - жаль не пізнати нам з вами секрет
Життя круговерті, - для чого все є ?!
Одні у безмежному космосі чорному,
Немає життя більш, неповторне твоє.
З планетою разом, як в теплому коконі,
Мандруємо Всесвітом, - тож відчуймо своє
На дивній планеті не існування,
А незбагненне, чарівне пізнання ...
Нам розум дано, щоби думали ми
Для чого ж створили нас з вами людьми ?
31.07.2012 р.
Нам розум дано, щоби думали ми
Для чого ж створили нас з вами людьми Зазирнути у космічну глибину і в себе самого - одинаково важко. Не кожен може побачити те, що там насправді ховається.
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Напутано там справді всього, але для того нам дано розум, щоб думати. Як сказав Іван Миколайчук :" Я , - думаю !". Ми повинні думати, що ми творимо на цьому світі. Ми повинні - думати ! А зазирати треба і в космічну глибину і в свій мікрокосм.І робити висновки, бажано позитивні.
Ну що тут сказати? Тут вже багато так понаписували, що не хочеться повторюватись/Ви ж не жінка 
/. Дуже сподобалось! Дякую! 
