Осінньої пори вітання
У музиці і у віршах,
В пісеннім спомині останнім,
Що висне в сизих небесах.
У сонці, що проміння сіє,
У танці вітру і думок,
У серці, що пекельно мріє
Про новий день і новий крок.
У всьому, чим душа багата.
У сподіваннях і словах.
Віщує істина крилата
Обрати свій життєвий шлях.
І лиш крізь дощ і подих вітру,
Крізь вічну іскру пізнання,
Ми розкриваємо палітру
Неоціненного – знання.
З якими необхідно жити,
Примножуючи їх щораз.
Уміло ними дорожити
І цінувати повсякчас.
Вони для нас - вода прозріння
І пам'ять нашого буття.
Нема народу без коріння,
Без гордості та здобуття.
Джерела мудрості невпинно
Із витоків своїх несуть
Все, що приймаємо уклінно,
В чому жива таємна суть.
Закон прадавній тиха осінь
Щоденно править у ці дні.
Ще з тих часів, це повелося,
Коли у світ зійшли пісні.
Коли в народженні яскравім
Зірки всміхалися волхвам,
Де мудрість потопала в славі,
А міць всміхалася вітрам.
Життя без знань - пуста криниця.
Напитися не зможеш ти,
Бо там, де висохла водиця,
Піски й каміння самоти.
Тому, в натхненному вітанні,
Почуй мелодію свою,
Знайди у вічному питанні,
Твою покликану зорю.
Дякую)вітаю Вас з випуском збірки. 
Зробимо все аби покоління відроджувалося)
