Я давно вже шукаю, та ніяк не знайду,
Відгукнися, благаю, тебе моя мила,
Твої очі, на мене, споглядають у сні,
Лише поряд з тобою я буду щасливий.
Дай надію на те, що зустрінемось знову,
Я впізнаю тебе, всим єством і душею,
Підійду і скажу про кохання слова
І залишишся ти вже навіки моєю.
Ми візьмемось за руки і підем в далечінь,
Простилає нам доля рушники калинові,
Так затишно і легко стає на душі.
Нас Любов огортає своєю рукою.