Я пам`ятаю, як ВИ на мальви задивились,
Що розрослися під вікном моїм.
Скажіть, навіщо ж Ви мені зустрілись
І смутком вкоренились у житті чужім?...
А може зможете Ви відповісти,
Коли в безсонній ночі кави я наллю
Як в пору ту, коли з дерев спадало листя,
Нащось... прошепотіли потайки "люблю"?...
А чи посмієте згадати Ви колись,
Як порожнеча в душу завіта,
Про ніжні дотики, що солодом лились
І у цілунках танули вуста?...
А ще чому...Ваш погляд, що мене зламав,
Висить мов тінь, у занімілій тиші?
І б`ються спогади у скло - час не забрав,
А ЗАМІСТЬ ВАС.... лиш сум й печальні вірші...
А можливо:
Як тінь висить у занімілій тиші
І бються спогади у скло - час не забрав,
З Вас пишуть вірші на узвишші.
В тебе прекрасна Душа . Сонечко пиши вірші, рима сформується само собою.
Ninel` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую,за теплий відгук...вірші пишуться майже кожен ранок,причому різної тематики,та для упорядочення їх і правильності,нажаль,так бракує часу...а писати треба ж,бо все з душі вильєш на папір і таке полегшення...
Я пам`ятаю, як ВИ на мальви задивились,
Що гордо розрослися під вікном моїм.
Скажіть, навіщо ж Ви мені тоді зустрілись
І смутком вкоренились у житті чужім?...
Дуже гарно!!!
Ninel` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00