Говорити, що все буде добре,
Усміхатись в найтяжчі хвилини
/удавати із себе хоробрих/,
Прокидатись зате́мна щоднини
/але сонця, однак, не зустріти/,
Одне одного нишком вивчати,
Одночасно терпінням хворіти
/і про все наболіле – мовчати/.
На межі розуміння застигли...
Я вже хочу це все припинити.
Не почужились /просто не встигли/.
Як від себе тебе вборонити?
Намагалась – не стачило сили.
/як про все це тобі розкажу?/
Поки ми ще отак не згоріли,
хто ж із нас перетне цю межу?
Знаєш, ця "межа розуміння" мені дуже нагадала ситуацію, коли друг переходить із рангу власне друга у ранг справжнього друга. Просто друзі завжди говорять одне одному тільки приємні речі, а друзі ж справжні перш за все вказують на помилки і недоліки. І якраз перетнути цю межу дуже важко, бо не знаєш, як людина сприйме критику
Ilsa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не тільки між друзями... Взагалі. Такі межі бачу всюди. Просто настав момент, коли я сама об таку перечепилася...