Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КРИЛАТА ГУСІНЬ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні, 12.07.2023 - 12:38
Але і для гусені є надія, що вона стане-таки колись метеликом... якщо запрагне...
Тамара Шкіндер, 05.12.2012 - 19:53
Так незбагненно красиво про вуста і ось ... такий контраст. Майстерно, Валюшо!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
контраст... цей контраст, пані Тамаро, був присутній у "змальованій" "трепетній" ситуації... приблизно таким і було по суті те сюжетне "освідчення"... можна було б і радіти, якби то не - контраст... не читання "між рядків" і "за кадром"...дякую Вам за щирий позитив вражень Ваших! gala.vita, 04.12.2012 - 23:42
знову і знову вражаюча глибиною лірика. чорне і біле, світло і тіні, гусінь і метелик, правда - брехня,вогонь- крига...а кінці завжди сходяться. мало що в цьому житті може існувати в однозначному плані. гусінь , а як же без неї , метелика не буде, не буде радісного сонячнолітнього пурхання... у всьому є сенс, так має бути.І те, як Ви оперуєте образами, як вони, подібно матрьошкам розкриваються одна по одній, вражає і зачаровує, Валю! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Віточко! Ви щораз - "домальовуєте" крил метеликовій складовій моєї істоти... душевною близькістю щирою і щедрістю сердечною Вашою...о! "близькість"... недавно один чоловік, який вважав нас із ним тоді іще "у близькості", дорікнув мені стиха за мою "занадто крилатість"... він сказав приблизно так: "от тебя уже - одни крылышки и остались... тельца - почти совсем нет... только головка... ма-аленькая такая... как у спичечки... а то все - сплошные крылья, крылья"... - отака вийшла драма... дякую Вам за кожне Ваше слово і окриляючі відчуття віршів моїх... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ліночко... гарно так Ви нанизали ці означення... красивий вийшов "разочок"... буду ним пишатися...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та я не нарошно... так якось само виходить...жартую вдячна вам щиро, пане Морський Леве... Наталя Данилюк, 04.12.2012 - 12:04
Як цікаво Ви змалювали посмішку... Так тонко,психологічно і образно.Так,метелик-це дійсно крилата гусінь,що ховається за прекрасними витонченими крильцями...Гарно!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пізнаючи прекрасне - мусимо визнати і наявність виродлИвого... "боротьба і єдність протилежностей"... все залежить від того, куди кожного із нас "тягне"!... в дитинстві колись я була сильно вражена, побачивши обезкрилене "тіло" метелика... (боюсь так думати, але допускаю, що заради того відкриття я, мабуть, і швидше всього... "роздягнула" його від крил... не пам"ятаю, але холод "з глибини" мене натякає, що так дуже навіть могло статися...) - така красота - і така... непривабливість водночас... люди - також метелики... все залежить від того, на чому акцентуються у собі - на крилах, чи... на "черевцІ"... дякую Вам, Наталю... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не співпадають найчастіше... але - тіло "обманів" соромиться, тому завжди підказує правду - жести, міміка, вирази очей і всього, що здібне виражати... нахил голови, спрямування погляду... "хто має око - бачить"... а ми -- що ми... "детектори брехні"... тому частенько: замісто насолод - полин-травиця... дякую, пане Василику... завжди радію Вам... |
|
|