Проходить час...
Збігаються моменти
І люди змінюють свій кругозір
Всі, о ті думки вчорашні
Які були ще в голові
Сьогодні вже змивають дощові дні
Вчорашню туш з очей блакитних
В очах сльоза,
А в серці злоба
Коханню щирому місця нема
У ньому інша йде війна.
Кохання щире, взаємне і вірне
Вбиває в собі вона.
Живе ненавистю її голова
Думки не ті, почуття не до нього
Злість охопила владу душі
Забула вона, що таке любити
Не відчуває подиху весни
Пробіжать роки, і дні пройдуть
зі швидкістю вітру
Вона зрозуміє колись
Що все в цьому житті
Забувається, стирається
Чистотою світлих почуттів...