Українська версія
ти проковтуєш ці дні
як пігулки,
наче хвора,
у котрої хвороба серця,
з тісно закритими очима,
викривленим ротом
і надією на краще.
знаєш, ти повинна пишатися,
пишатися тим,
що тобі хоча б є що лікувати.
у наш час
багато хто не може цим похизуватися,
живучи за бетонними стінами,
з немитими вікнами,
обгорнуті антенами,
зневажаючи за слабкість
себе самих.
дні приносять біль
наче тіні,
що відбирають світло
і кидають у темряву,
немов особиста трагедія
невдалого актора,
який живе своєю роллю,
а не "грає" її.
незрозумілі причини...
де ви, цінителі кінематографу,
що роздають оскари
і інші цінні нагороди?
де ви, шановні критики,
багатослівні базіки
з порожнечею всередині
і бетонними стінами навколо?
погляньте на екран!
адже це шедевр!
я б аплодував,
не покладаючи рук!
самоціллю стала хвороба,
хвороба серця
і сотні пігулок,
що охолоджують полум'я всередині
і спопеляють холод навкруги.
адже
ти проковтуєш ці дні,
як пігулки,
з тісно закритими очима,
викривленим ротом
і надією на краще
Русская версия
ты глотаешь эти дни
как пилюли,
словно больная,
лечащая порок сердца
с тесно закрытыми глазами,
искривленным ртом
и надеждой на лучшее.
знаешь, ты должна гордиться.
гордиться тем,
что у тебя хотя-бы есть что лечить.
в наше время
многие не могут этим похвастаться,
живя за бетонными стенами,
с немытыми окнами,
укутанные антеннами,
презирая за трусость
себя самих.
дни приносят боль,
словно тени,
отбирающие свет,
ввергающие в тьму,
словно личная трагедия
неудавшегося актера,
который живет своей ролью,
а не "играет" ее.
непонятные причины...
где вы, ценители кинематографа,
раздающие оскары
и прочие ценные награды?
где вы, уважаемые критики,
многословные болтуны
с пустотой внутри
и бетонными стенами вокруг?
посмотрите на экран!
это же шедевр!
я бы аплодировал,
не покладая рук!
самоцелью стала болезнь
порок сердца
плюс сотни таблеток,
охлаждающие пламя внутри,
испепеляющие холод вокруг.
ведь
ты глотаешь эти дни
как пилюли
с тесно закрытыми глазами,
искривленным ртом
и надеждой на лучшее
English version
You swallow these days
as tablets,
if the patient
in whose heart disease,
with tightly closed eyes,
distorted mouth
and hope for the best.
you know you should be proud,
be proud of
that you at least have something to treat.
nowadays
many can not boast of this,
living behind concrete walls,
with unwashed windows,
wrapped antennas,
despising for weakness
themselves.
days bring pain
like a shadows
that take light
and thrown into darkness
as a personal tragedy
unsuccessful actor
who lives his role
not "play" it.
unexplained reasons ...
where you connoisseurs of cinema
that give Oscars
and other valuable prizes?
where you, dear critics
wordy windbag
emptiness within you
and concrete walls around?
look at the screen!
it's a masterpiece!
I would have applauded,
tirelessly!
disease has become target
heart disease
and hundreds of pills,
that cold reduce inside
and incinerates chill around.
because
You swallow these days
as tablets,
with tightly closed eyes,
distorted mouth
and hope for the best
19.11.2012р.
П/С: не певен, що в англійській версії все вірно, але гадаю я передав те, що хотів.
ID:
378743
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 19.11.2012 09:02:26
© дата внесення змiн: 19.11.2012 20:21:50
автор: Віктор Шупер
Вкажіть причину вашої скарги
|
