Ти у житті моїм з*явилась випадково,
Десь виринувши з суміші людей.
Спочатку думав , що це сталось випадково,
Вважав невдалим жартом тих зловтішних фей.
Та день за днем вже починав я розуміти,
Що ти не просто черговий еквівалент.
З тобою поруч зрозумів, що хочу жити,
Кожен дарований цінуючи момент.
Вселила ти у моє серце щось новеньке,
Чи то надію, чи то щастя пелюсток.
І шепотів на вушко я тобі тихенько
Подяку за життя цього ковток.
А посмішка твоя мене так гріє,
І радості дає великий міх.
Ніхто так посміхатись більш не вміє.
Для мене вона мов солодкий гріх.
