Б’ють хвилі кипучі з морської безодні, пливе корабель на скелю, обійми якої тверді та холодні, кинджалами долю стелять. Вітрила тріпочуть нестримно і рвійно, благають життя щосили пройти крізь вітри, урагани та війни і сон віднайти у штилі.
ID: 395767 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 26.01.2013 23:00:34 © дата внесення змiн: 09.02.2013 10:12:30 автор: Сонячне Світло
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie