Кудлатий сивий терпкий дим
Ви нерозлучні стали з ним
Сиділи за столом одним
Й кохалися в пітьмі вечірній
Дивився я на на тебе втішно
Чомусь тобі було так смішно
Хоч, зрештою, це не є грішним
Та до образи було прикро
Несамовито і невпинно
Стукало серце. Було димно
В кімнаті стало зовсім зимно
А місяць в темряві сховався
Рука твоя в моїй руці
Вуста гуляли по щоці
Тіла купались в молоці
Чи то мені це все здавалось
Відтоді зморшками покрилась
Та з димом ти не розлучилась
Від нього майже не втомилась
А він від тебе й поготів
Давно розвіявся той дим
Кудлатий сивий терпкий дим
Ви нерозлучні були з ним
Й кохалися в пітьмі...
