Іноді ми робимо те,
що краще б не робили.
І робимо ми це не просто так,
бо нам так серце підсказує
і від безвихідної ситуації
нам хочеться стрибнути з скал
і не знати цього горя.
Але щось нас на землі тримає???
але що???
може ми просто привикли до цього???
і нехочемо нічого міняти???
Взагалі ми сумуємо за двох причин:
1. нам дійсно боляче,ми не витримуємо,
2.через кохання...
Ви зараз це читаєте і думаєте:
"Який ідіот це написав!?"
Я вам відповім
Цей ідіот це я,який незаслуговує нічого:
ні любові,ані краплі уваги,
ані того щоби бути на цьому світі!
ПРОЩЯЙТЕ!!!!!!!
