Наташа, Наталочка.
Яке прекрасне це ім’я
І ти вся чарівна,
Неначе та богиня неземна.
На тебе я дивлюся,
Від краси твоєї не відведуся.
Тобі б моделлю стати,
Успіхів в житті здобувати,
А я б письменником став,
Роман любовний написав,
Про кохання неземне,
А може і цілком реальне.
Коли я тебе зустрів,
То відразу зрозумів,
Що ти єдина, та.
Богом мені послана.
І почастішали серця стуки,
Я так боявся нашої розлуки,
Що ні на секунду тебе не залишав,
Пестив і ласкав,
Телефонними дзвінками докучав,
СМСки посилав
І в них я писав,
Принцесою тебе називав.
Писав, що кохаю,
Яке завгодно бажання виконаю,
А ти відповіла,
Що на віки будеш моя.