Очима вперся в стелю тупо-
Цікаве дивлюся кіно-
Гріхи мої зійшлись докупи
І грають, дятли, в доміно.
Кричать то "риба" раз за разом,
То раптом весело "козел!"
І я, ковтаючи образи,
Скрипів зубами: "Very well".
О, very well, ще світять зорі
І все прекрасно, все sehr gut.
Коли помру (дасть Бог не скоро)
Гріхи мої зі мною вмруть.
Та хай їм грець! Хто жив безгрішно
Хай кине в мене камінець...
І буде мати гріх невтішний
Небачений супермудрець.
Не злодій я, не скнів в острозі,
Та, як собака реп'яхів,
Допоки біг, то по дорозі
Зумів набратися гріхів.
Вхопивши голову в долоні,
Роблю ревізію рокам...
І чую як молотить в скроні:
"Cherche la femme, cherche la femme".
Піду з молитвою до церкви-
На сповідь хочеться душі,
Бо ще спізнюсь як раптом смеркне,
Чи дах знесе на віражі.
Цікавий вірш! Особливо сподобалось:
Не злодій я, не скнів в острозі, Та, як собака реп'яхів, До поки біг то по дорозі Зумів набратися гріхів.
З повагою....
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прекрасно
