Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ТВОЇ СЛІДИ НА ПІСКУ - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: ТВОЇ СЛІДИ НА ПІСКУ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ТВОЇ СЛІДИ НА ПІСКУ

коли народилась людина –
Бог сказав їй:
…дитино,
нічого не бійся,
Я буду з тобою 
скрізь і завжди –
упевнено йди…

а щоби сумніви міг побороти
і доказ Моєї присутності
неодмінно знайти –
щоразу, коли озирне́шся ти  –
поруч із твоїми слідами
побачиш Мої сліди…

упевнено йди…
сину...

…пішла людина
стежечкою у траві:
пі́дтюпцем, пі́дско́ком,
безтурботним кроком…
веселі джмелики
і метелики
медозбо́рили у її серці
і голові…

йшла-ішла – підросла
і подумала ненароком:
«…зажди,
чи справді поряд 
із моїми слідами -
помітні Його сліди?...»

огляну́лася упіво́ка 
і побачила 
обіч відбитків од ніг своїх
два Божих сліди – чітки́х і надій-них…

безтурботно 
стебелинку в зубах затисла
і далі собі пішла…

і так щоразу:
хоч прямо іди, 
хочеш, звертай куди,
лужком-бережком,
чи самим краєчком води –
оглянешся, а за тобою слі́дом
за́вжди чотири вірні сліди́…

…аж якось настала 
сіра днина, 
і пробила
важка година:
прийшла до краю пустелі
людина…

…обминути пустелю? 
але до Мети
конче треба її – пустелю –
навпростець перейти…

іди…
за тобою – чотири сліди…
маєш сумніви, може?..
озирнись: оті два – твої,
а обіч іще два –
Божі…

пустеля мертва,
пустеля безводна…
удень – пекельна,
уночі – холодна…
важко і страшно, 
та мусиш ти,
людино,
пустелю свою перейти…

людина постояла
на краю
і у безвість пустелі
рішуче пішла – 
сміла
і певна Бога була…

…піски і піски,
як віки́,
засмагло-лиці –
ні де́ревця аніде,
ні криниці…
голод і спрага – 
хоч би ковточок водиці…

до решти змучившись,
озирнулася з відчаєм проти ночі –
а на пісках жагучих
два власних
кволеньких слідочки –
Бога поруч нема…
людина
серед пустелі – сама…

що тут робити –
лягати вмирати,
чи йти…
ногу за ногу плутано переставляти…
падати і вставати…
зовсім утративши сили –
повзти…

обра́зу і відчай
у серці 
людина перемогла –
якось пішла…

врешті,
скінчилась пустеля –
чиясь
випадкова оселя
подорожнього прийняла:
зігріла, 
нагодувала і напоїла,
окраєць хліба 
у дорогу дала…

перепочила людина, 
ожила́,
стежку свою упізнала
і дальше поволі пішла…

…довго мере́жилися стежки, 
зацвітали і обсипались плодами садки –
людина упевнено йшла,
про пустелю свою
і не згадувала…

не озиралася позад себе,
бо не мала такої потреби...

якось же із цікавості,
чи жартома,
голова
напівобернулася ніби сама
і глянули очі туди,
де, звичайно ж, мали б стелитися
два самотніх
людських сліди – 

О!.. – вирвався подив щирий,
бо слідів
стелилося слідом –
знову 
чотири…

і сказала людина: – Отче!
я дорікнути Тобі не хочу…
але
за півкрок до загину,
у найважчу мою хвилину,
серед пустелі безплідної
Ти самотою мене покинув…
умираючи без ковтка води –
я озирнувся з надією,
і за собою побачив
тільки два мої,
безпорадні і кволі, сліди…

«…людино,
люба Моя дитино… 
сину...
були надаре́мними відчай і страх:
озираючись у пустелі
без надії і без води, –
ти узрів
на пекучих її пісках –
тільки Мої сліди:
на той час –
Я давно уже
ніс тебе 
на руках…»

01.04.2013

ID:  414785
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 01.04.2013 22:38:48
© дата внесення змiн: 15.06.2014 12:00:03
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наталя Данилюк, морський лев, Innessanew, Михайло Гончар
Прочитаний усіма відвідувачами (1802)
В тому числі авторами сайту (25) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Михайло Гончар, 14.06.2015 - 21:17
"Ти мусиш пустелю свою перейти"... У кожного своя пустеля...А Бог всім допомагає,чи вибірково?
Гарний вірш ,Валю - талановито. 16 12 hi flo16
 
морський лев, 02.04.2013 - 20:59
Валю, це не поезія, це ядерна ланцюгова реакція, з потужним виділенням енергії, Валю це ... 16 16 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я справді щаслива, пане Морський Леве, що ця прекрасна притча ТАК обізвалася до Вас, а Ви - до мене... Бог несе нас на Руках... smile

на знак взаємної симпатії щирої моєї надсилаю і Вам троє моїх сердець - щоб жодне з Ваших не залишилося без відповіді... 16 16 16 smile
 
Innessanew, 02.04.2013 - 18:52
Я у НАДЗВИЧАЙНОМУ ЗАХОПЛЕННІ!!!! Чудова притча по-особливому розказана. Вона просто освіжилася, відродилася, стала більш близькою... Дякую дуже за величезне задоволення!!! icon_flower heart flo21 16 16 16 friends 39 39 39 39
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро і радісно, люба пані Інесочко-new! у такі чисті і світлі обійми приймаєте Ви мою версію цієї неперевершеної притчі... і це - щастя моє... моя Нагорода найвища... хай пребуде Люблячий з Вами скрізь і завжди... 16 22 23
 
Тамара Шкіндер, 02.04.2013 - 13:14
12 12 В кожну хвилину життя ми маємо підтримку Бога, однозначно. А яким чином вона проявляється, залежить від того, якими ми є... Дуже гарно, Валю. 16 16 16 give_rose give_rose give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Тамарочко... так, ця притча додає нам розуміння несамотності і підзахисності нашої... отже - надії, віри... знання, що Любов - ніколи не зраджує... 16 23 22
 
GreViZ, 02.04.2013 - 12:07
Гарно, Валю, своєрідно Ви виклали цю причту flo13
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Вікторе... сама радію... smile не просто мені здавалося "прозовий" сюжет, у який давно "закохана" (тобто, усталений), перемістити в іншу форму... таке враження, що сам (сюжет) "перемістився"... отже - ця притча "хотіла" одягнутися ще й у таку одіж, як тут ось... це цікаво... (мені...) 16 23
 
Олекса Удайко, 02.04.2013 - 08:27
give_rose Маєте рацію, пані Валентино! Гарної Вам вранішньої кави! 22 22
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о... smile 22 22 - навзаєм, пане Олексо... кава - не тільки напій, але прекрасний привід до розмови... smile 23 - і - прокинутися остаточно... smile
 
Віталій Назарук, 02.04.2013 - 06:39
пустеля мертва, пустеля безводна… удень – пекельна, уночі –холодна… важко і страшно, та мусиш ти, людино, пустелю свою перейти…
Мудра Ви людина, Валю! Сильно! 12 16 give_rose give_rose give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Віталію... усі ми осмисляємо себе і світ наш... 16 22 23
 
12 гарно сказали 16 give_rose friends
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно, що Вам сподобалося сказане, пані Макієвська... smile 22 23
 
Олекса Удайко, 02.04.2013 - 00:43
give_rose Повчальна притча, Валентино! Коротше сказати важко! give_rose friends 31
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щораз, коли ми озираємося в пустелях наших і бачимо на піску так-но два сліди - це є свідченням того факту, що нас несено на Руках... таке знання додає ентузіазму... smile

що ж до "розмаху" цієї "повісті", то... скоротити можна все: взяти і викинути половину... biggrin хоч як це смішно звучить, але з такими "редправками" не раз доводилося стикатися... навіть минулого року... столичне солідне літвидання облюбувало собі мого вірша і , навіть не попередивши, надрукувало на своїх сторінках - чотири рядочки - із усього восьми... biggrin і авторство моє поставили... над тими кастрованими чотирма рядочками - абсолютно не зрозуміло до чого кинутими ніби автором...

"редактори" часто виставляють авторів просто на сміх...

а щодо "мудрих порад стороннього", то - "вчити" і "повчати" - це антоніми... хай там... а нам "своє робить"...

дякую Вам за відгук, пане Олексо... 22 23
 
Tania Burgart, 02.04.2013 - 00:25
Jak na mene - ni4ogo zajvogo tyt pruburatu ne potribno. 4utaetjsja na odnomy duhanni i vid4yvajy, w4o pusalosja tez na odnomy.
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так - на одному диханні, я навіть олівця від блокнота не відірвала... так но встигала сторінки перегортати... ну, на моніторі, звичайно, вже з півгодинки пороздивлялася уважніше - тому, буде так, як є, бо вірш сам себе написав...)))

а стосовно мудрих порад... тільки подякувати і варто... smile що й роблю наразі... а Вам надзвичайно вдячна і рада - також відчувається - щирість і доброзичливість... 16 22 23
 
Tania Burgart, 02.04.2013 - 00:14
Знаю цю притчу давно! Дуже майстерно, читала з захопленням!!! 32
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію, що ця прекрасна притча Вам сподобалася і у моєму "виконанні" також... я з нею років зо 20 "ношусь" - дуже її люблю.... а сьогодні вона просто сама - несподівано взяла і написалася.... дуже тішуся їй.... і радію Вашому відгуку на притчу прекрасну цю, пані Tania... 22 23
 
gala.vita, 01.04.2013 - 23:33
Валю,як на мене, так все вдалося! 32
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а Вам я вірю без єдиного сумніву, Віточко... 31 16 22 23
 
Притча чудова, але особливістю їх є стислість, тому вони краще запам"ятовуються. Як притчі у Біблії. Так що лишилось прибрати лишнє. А жалко! Вистраждане. 22 23 smile
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вистраждане?..
зайве?...

дякую вам за візит і відгук... заходьте ще... правда, не обіцяю дослухатися - натура така... 22
 
Іван Мотрюк, 01.04.2013 - 23:28
12 12 12 give_rose give_rose give_rose 31
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна... рада... 16 22 23
 
Дід Миколай, 01.04.2013 - 23:02
Пишеш особливо... flo26
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile 22 23 дякую...
 
gala.vita, 01.04.2013 - 22:45
притча... геніально!
"…пішла людина стежечкою у траві: підтюпцем, підскоком, безтурботним кроком… веселі джмелики і метелики медозборили у її серці і в голові…" 12 16 16 16
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: