Люблю джерела й чистий дзвiн криницi.
I в синiм небi вiльного орла.
Страшуся я мисливцiв i рушницi
I iхнього в кровиннi ремесла.
Злий посвист кулi i крило пiдтято,
Останнiй окрик сплив у небуття.
I е шмат м"яса i веселе свято,
Цiна йому - обiрване життя.
-----------
Стрiляем. Нищим. Палимо. Вбиваем.
Куди iдем - ВПЕРЕД а чи в НIКУДИ?
Допомогти, зiгрiти - забуваем.
То хто ж тодi ми - ВАРВАРИ чи ЛЮДИ?!
Найстрашніший звір на Землі це,як не прикро,людина.
Я б викинув геть з усіх мов,
Які тільки є на планеті,
Слова,що стосуються смерті,
Підкресливши слово "Любов".
Щоб більше ніколи людина
Страшним не була хижаком,
Щоб навіть ляклива пташина
Сиділа з людьми за столом.
Лидия Науменко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за прекрасний коментар! Дуже гарно! Спасибi!
солидарна на все сто,сумели донести и заставляет задуматься
Лидия Науменко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Действительно, есть над чем задуматься! Если бы все мы задумывались , с какой миссией мы посланы на эту землю и что мы делаем на самом деле. Спасибо Вам!