Знаєш, він приїжджає раз на рік.
Завжди весною. На один день
Його приїзд – це тисячі молитв,
Сотні віршів й десятки пісень
Він залишає після себе втому
І деколи покусані вуста.
Мені здається, в нього нема дому.
Його життя – це потяги й міста.
Його ніхто ніколи не чекає.
Або чекають всюди всі.
Він завжди після себе залишає
Вино, джаз й недописані вірші