Повільно котимось униз
У чорно-біле
Мріями розшиті штори зривають карниз
Тимчасова зупинка сліз
Частково сіра
Збирають пальці очей прозорих зайвий блиск
Ніяких прощень з минулим
Пройшло, забули
Розбиті на групи анонімні-коханці
Знову мрію: губи, скули
Перегорнула
І тільки сни... На жаль закінчуються вранці