Мені була по плечах всяка ноша.
Була і в тебе власна ноша теж.
Два чоботи – до пари. Та в калоші
до дальніх берегів не допливеш.
Давай – в похід. Піднімемо вітрила!
Залишмо іншим човен, що загруз.
Прийшла пора. По черзі залишили.
Тепер ти – дама, тільки я не туз.
І все так само соло під гітару
зручніше, ніж дуетом, затягти.
Що не по плечах – краще обійти.
Ти не могла терпіти перегару,
а я не ставлю виграшу на пару,
де я здаю, але тасуєш ти.