Моє покоління обирає
Воно не знає правил покори
Моє покоління володіє правом вибору
Робить такі не рішучі кроки на волю
В бік тих, чи інших ідеалів
І повертається туди, де починало
Ніхто не допоможе зробити вірний вибір
Бо цінності сусіда мають дещо інший вимір
Право вибору, це все, що є в громадянина
Але для декого, це просто зайва плутанина
Що змушує звертатися до свого розуму, коли у цьому є потреба
А той вважає, нехай буде так, як є, та й іншого не треба
Моє покоління йде саме проти себе
Хтось каже, там немає нічого, всього лише небо
Інший каже, покинь це, невже зайнятись більше нічим?
А третій просто зрадить чи обманить дивлячись у вічі
Та всі вони в голос кричать "ты что, самый умный?"
Що не розуміють - те споживають, але критикують бездумно
Мовчи, роби, те що інші, не задавай питань
Бійся сильніших, не забувай молитись, будь щедрим на дань
Поливай колючий бур’ян, з порогу своєї скити
А пагони зелених злаків краще задавити
Для мого покоління ти покажеш себе у всій красі
Навіть не думай на право вибору, бо ти такий як всі
Твоє покоління зробило вірний вибір
І ти вже сказав йому за це "спасибі"
"Привіт, як справи?", "Та знаєш, номально =)"
Мені одному це здається банальним?
А в його очах лише страждання й біль, почуття на диво не прості
Твоє покоління зробило вибір, лишатися завжди на самоті
По іншому ніяк не можна, дорога сама сюди привела
Напевне батько не бажав своєму сину зла
Вони не самі обрали фастфуд, техно-поп, інтернет
Замість безсонних ночей, безглузді строфи анкет
Тобі варто подумати над тими питаннями
Адже ми - це вони, а вони - це ми
Твоє покоління це сильні хлопці і гарні дівчата
Вони, як ніхто раніше, вміють так красномовно мовчати
Те покоління розпусти, достатку, без затрати для здійснення бажань
Котрі варті їм безумовно великих душевних страждань
Те покоління, це яскраве і безтурботне життя
Що перетворює кожну надбану цінність на поліетиленове сміття
Чудовиська і красуні, вони всі високодуховні і розумні
Чують ритм великих міст, губляться в них забувши про сумніви
Кохання, клуби і амфетамін, це все чудово
Сонце за горизонтом, і те, що минуло, повертається знову
Час минає непомітно, кожен з нас дорослішає, старіє, помирає
А, власне, що він самостійно обирає?
ID:
438090
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 18.07.2013 14:06:58
© дата внесення змiн: 18.07.2013 14:11:25
автор: ura0701
Вкажіть причину вашої скарги
|
