Ти мене на світанку розбудиш
Провести босоногою вийдеш
Ти ніколи мене не забудеш
Не побачу тебе я тим більше
Я закрию тебе від застуди
І подумаю "Боже, Всевишній!"
Я ніколи тебе не забуду
І тебе не побачу я більше
Твої очі сльозяться від вітру
Без надії, мов карії вишні
Повертатись погана прикмета
Не побачусь з тобою я більше
Кілька слів у примарній тій тиші
Загубившись, лунатимуть всюди
Не побачусь з тобою я більше
І ніколи тебе не забуду
Оригінальний текст - А. Вознесенський
