Один письменник колись писав.що потрібно вміти розрізняти муки фізичні та моральні. Фізичні муки ми так чи інакше відчуваємо,а от муки моральні ми обираємо самостійно. Ми не можемо знати напевне, що думає чи відчуває інша людина,а проте самі собі вигадуємо, що все саме так і не інакше. Часто-густо оці от наші накручування абсолютно безпідставні. Може. ти для когось - найрідніший та найдорожчий, але ця людина забула тобі зателефонувати в обіцяний час - і все, ти думаєш, що не потрібен (чи непотрібна), що все даремно і починаєш депресувати. Але чи потрібно? І є інші ситуації. Коли це вже не самонакручування. а об'єктивний реалістичний світогляд. Таке трапляється тоді, коли один і той же вчинок людини систематично повторюється, і тоді ти вже починаєш переконуватись не по словах,а по вчинках - ти байдужий цій людині.
Що думати мені? Якщо я не помиляюсь і герой моїх двох, жах яких реалістичних!, снів - Вольфґанґ Амадей Моцарт, то як це все пояснити?? Я якийсь екстрасенс,який здатен уві сні бачити людей з минулого?? Стоп. Так чи інакше. думаю,к ожному снились не тільки живі люди.але й мертві. Хоча б раз,але снились. Але ж не настільки реалістично!
Чи варто комусь говорити про ці от мої сни? Чи зрозуміє мене хтось? Отакі от страхи переслідували мене останні кілька днів. Моя геніальна ідея із запискою.. Я ж не розповіла!.. В ту ніч мені нічого не приснилось. Принаймні я нічого не пам'ятала. А от щодо записки.. На звороті була відповідь: "Так. Я вже почав був сумніватись у твоїй кмітливості". Незважаючи на оці от всі записки,сни, інформацію стосовно композиторів, я досі сумнівалась. А що, якщо це якийсь розіграш. А проте який розіграш уві сні? Моє логічне мислення здалось. Логікою тут явно нічого по полицях не розставиш.
А що,якщо існує такий собі портал у минуле? А може, це все,що у моїх снах. відбувається насправді, але не в наш час,а в Його,в Моцартівський? Якщо він справді існує, то де він і як ним користуватись? Мені терміново була потрібна зустріч з В.А.М.ом, бо стільки запитань виникло,що я подумала і вирішила їх записати в колонку:
1. В.А.М., ти справді Моцарт? (повторююсь,але нехай буде)
2. Уві сні ми були у вісімнадцятому столітті?
3.Мої сни - реальність у твоєму часі?
4.Чи існує портал, що з'єднує двадцять перше та вісімнадцяте століття?
5. Якщо портал існує, то як ним користуватись?
6. Порталом можу скористатись тільки я, чи на землі є ще люди,які знають про його існування та вміють ним користуватись?
7.Чому саме мені ти приснився?
8.Чи можеш ти бути реальною людиною в двдцять першому столітті? Чи побачити тебе можна лише уві сні?
9.Чи можу я бути реальною людиною у вісімнадцятому столітті?
10.Наші зустрічі можливі лише уві сні?
Записала я це все, перечитала. Знову перечитала. Задумалась. Спробувала самостійно відповісти собі на кожне запитання. Думаю, Моцарт обрав мене, бо я надто сильно полюбила його твори, коли навчалась у музичній школі. Дістала зошит з нотами, сіла за фортепіано і почала грати.. Спробувала знайти серед нот той твір,що його виконував Вольфґанґ для мене уві сні. Чомусь згадала, що дружина Моцарта називала його "Вольфі". Усміхнулась. Почала грати таке відоме у всьому світі Моцартове "Турецьке рондо". Грала,грала,грала.. Аж допоки не виснажилась до такої знемоги,що ледве вилізла з-за фортепіано і практично доповзла до ліжка. Давно я так не приділяла стільки уваги інструменту та музиці.
І тут.. Тут до мене дійшло! Як же я про це не згадала одразу ж! В обидві ночі, коли Він снився мені, на моїй шиї висіла підвіска із зображенням Моцарта! Ось він - портал у минуле до В.А.М.а!! Звідки ж тільки у мене взялись сили, аби після стількох годин за фортепіано знову встати з ліжка і відправитись у пошуки чудо-підвіски. Знайшла. Одягла. Легкою ходою (ніби й не втомлена зовсім!) я пішла до ліжка, якимись на диво елегантними рухами поправила ковдру. Лежала на спині, дивилась на нічне небо і думала, думала, мріяла...
ID:
441124
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.08.2013 17:48:03
© дата внесення змiн: 02.08.2013 17:48:03
автор: Оксана Сова
Вкажіть причину вашої скарги
|
