Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: морський лев: Не присягаюсь і не обіцяю - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 22.08.2013 - 11:40
... шикарна робота ... не маючи можливості нести в реальному житті залишаємо нам дороге ну хоча б у зошиті ![]() ![]() ![]() морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! а чути це від янгола з душею, просто на десятому небі!!! ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк, 12.08.2013 - 15:48
...якщо взяти першу фразу поза контекстом, то вийде так:"Не присягаюсь і не обіцяю" = не люблю... отакі інколи робимо ми заяви ))) себе самих не спитавши... цікаво вийшло... а - "не люблю" - хіба це погано? чесне "не люблю" - це... якраз-то і є - "люблю" - люблю настільки - і ближнього, і Бога і себе, що лукавити не вважаю за допустиме... (..."для Бога не має значення чого і скільки ти зробив - має значення тільки одне: з яким НАМІРОМ...") одне слово, ЧЕСНЕ "не люблю" - це надання права іншій "стороні", об"єктивно орієнтуючись, - вирішити за себе: піти чи залишатися на таких умовах... чесне "не люблю" - це порядність, а лукаве і лживе "люблю, люблю, люблю..." - людиноспоживацтво і клітина-мутант... у крайньому разі, любий пане Морський Леве, Ви самі бачите, що Ваші вірші цікаво мені "розгадувати"... отже... ![]() морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! радий коли є сприйняття. ![]() ![]() Валя Савелюк, 12.08.2013 - 10:31
а хто ж оце, кого я читаю і чекаю?... якщо Ви, пане Морський Леве, залишилися у тому старенькому зошиті?.. вірш прекрасний.. такий задумливо-ніжно-ліричний... і настрій такий - перечуттєвоосінній... стосовно ж місця Вашого перебування, то, думаю, Ви і тут, і там... водночас... бо спрямованість чсасового плину із минулого у майбутнє - це тільки умовність, прийнята у нас тут... усі події і пори життя Є одночасно скрізь... тому - я Вас знаю...))) морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я знаю Валю Ви все розумієте, такий вже це вірш, нічого тут не зміниш, хай собі він живе. Що ж, і наші з Вами вірші, колись залишаться і будуть жити без нас, в чиїхось серцях... І хай так буде!!! Такі ми поети вже люди, у нас має боліти в середині... ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|